АЛІСА В КРАЇНІ ЧУДЕС (2010)
ЯКЩО В СВІТІ ВСЕ БЕЗ СЕНСУ, – СКАЗАЛА АЛІСА, – ЩО ЗАВАЖАЄ ВИГАДАТИ ЯКИЙСЬ СЕНС?
“Аліса в країні чудес” Льюїса Керрола – це справжня, геніальна казка з безліччю прихованих сенсів, сюжетом з підтекстами, казка, яка назавжди зайняла своє особливе місце в світовій культурі як деміург англійського сюрреалізму, придатна для будь-якого віку і “по-своєму” для кожного.
Пригодницький фентезі-фільм Тіма Бертона 2010 року за мотивами однойменної книги Л.Керрола.
Це шостий в історії кінематографу фільм, касові збори якого перевищили 1 мільярд доларів США.
Втім, коли культовий режисер запрошує геніального актора – Джонні Деппа, – навряд чи може вийти щось погане. Залишається тільки додати трохи фантазії і свіжий, нестандартний погляд на старий літературний твір і, – вуаля, шедевр готовий.
***
— Потрібно бігти стрімголов, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум вдвічі швидше!
***
— Не можна повірити в неможливе!
— Просто у тебе мало досвіду, – зауважила Королева. – У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! В інші дні я встигала повірити в десяток неможливостей до сніданку!
***
— Знаєш, одна з найсерйозніших втрат в битві – це втрата голови.
***
— Мало хто знаходить вихід, дехто не бачить його, навіть якщо знайде, а багато – навіть не шукає.
***
— Серйозне ставлення до будь-чого в цьому світі є фатальною помилкою.
— А життя – це серйозно?
— О, так, життя – це серйозно! Але не дуже…
***
— Якби кожна людина займалась своєю справою, Земля оберталась би швидше.
***
— А де я можу знайти когось нормального?
— Ніде, – відповів Кіт, – нормальних не буває. Адже всі такі різні і несхожі. І це, на мою думку, нормально.
***
— Якщо в голові порожньо, на жаль, найбільше почуття гумору тебе не врятує.
***
— Що ти хочеш?
— Я хочу вбити час.
— Час дуже не любить, коли його вбивають.
***
— Вона завжди давала собі хороші поради, хоч слідувала їм рідко.
***
— Не сумуй, – сказала Аліса. – Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину гарну схему, як мереживо. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, тому що все буде правильно.
***
— А що це за звуки, ось там? – запитала Аліса, кивнувши на досить затишні хащі якоїсь гарненької рослинності обабіч саду.
— А це чудеса, – байдуже пояснив Чеширський Кіт.
— І .. І що ж вони там роблять? – поцікавилась дівчинка, неминуче червоніючи.
— Як і належить, – Кіт позіхнув. – Трапляються …
***
— Все, що сказано три рази, стає істиною.
***
— Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не визнають тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися.
***
— Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?
— А куди ти хочеш потрапити? – відповів Кіт.
— Мені байдуже … – сказала Аліса.
— Тоді байдуже, куди і йти, – зауважив Кіт.
***
— Якщо в світі все без сенсу, – сказала Аліса, – що заважає вигадати якийсь сенс?
***
— Просто не знаю, хто я зараз така. Ні, я, звичайно, приблизно знаю, якою я була вранці, коли встала, але з тих пір я весь час то така, то сяка – власне, якась не така.
