ЗАЧАРОВАНА ЕЛЛА (2004)

При народженні Елла отримує від своєї хрещеної феї Люсінди дар слухняності – що б їй не сказали зробити, вона одразу ж виконує.
Вона не може відмовитися від жодного прохання або вказівки, від кого б вони не виходили.

Подорослішавши, Елла вирушає на пошуки підступної Люсінди, щоб звільнитися від чар. Хто тільки не зустрічався їй в дорозі: і ельфи, і орки, і велетні.

А як їх обхитриш, маючи таку рису?…

***
— Я хочу виглядати на балу на 25! Що ти мені порадиш?
— Машину часу.

***
— Я б втік від неї, але от лихо – я люблю її, а ще у мене немає ніг …
— Таким голосом, як у нього, можна зачарувати навіть деревину.

***
— Я ж розраховував в першому ж посланні засліпити тебе чудовим стилем, але, схоже, з цим доведеться почекати до другого листа. 

***
— Коли загадуєш бажання, треба пропонувати щось натомість.

***
— Не можна повернутися в ту мить, коли був щасливий.

***
– Я крадькома вдарила коня п’ятою в бік – бува сер Стівен нічого не помітить, а кінь піде швидше. Сер Стівен нічого не помітив. Кінь теж.

***
— Усі казали, я втратила маму, але, мовляв, мама не загубилася. Просто її більше немає, і скільки б я її не шукала – в іншому місті, в іншій країні, в печерах гномів або в Царстві Фей, – я її не знайду.

***
— Він справжнісінька людина. Тільки люди можуть бути такими самозакоханими.

***
— Звичайно, корисно вміти пристойно себе вести: треба мати можливість самому вирішувати, варто бути пристойною людиною чи не варто.

***
— Вважається, якщо одружуєшся – це назавжди, але ж і дружити можна вічно.

***
— Я любила його сміх, його почерк, його пильний погляд, його почуття власної гідності, його веснянки, його руки, його тверду рішучість розповісти мені про всі свої недоліки і його вміння сміятися моїм жартам. А головне – як не соромно в цьому зізнатися – я любила його любов до мене.

***
— Таємне завжди стає явним.

***
— В батькові мене лякав зовсім не кулак, а пружина, адже саме від неї залежить сила удару.

***
— Ми, еліта суспільства, не злопам’ятні.