Несвідоме не мислить

Кожен з нас насичений несвідомими сценаріями. Хтось колись нам розповів, як треба жити, вести себе в тій чи іншій ситуації, і ми повірили і пішли протоптаною стежкою. Погано чи добре, неважливо, важливо, що в нас іншої нема.
На гостре слово – сльози, якщо образили потрібно образитися, закричали, крикнути, розкритикували – опустити голову!
У спортзал потрібно не хотіти, але нескінченно себе змушувати туди йти і мучитися від того, що не виходить! У двадцять потрібно оформити узи шлюбу, а в двадцять п’ять народити сина.

Якщо він кинув, необхідно страждати, якщо пішла вона – бухати! Курити припиняти не можна – буде ковбасити! Від алкоголю просто так не відмовитися. Заробити багато грошей – неможливо! На роботу треба ходити п’ять днів на тиждень, відпочивати – десять днів на рік! .. І ось так, виконуючи чужі правила ми котимося в нещасливе життя, докладно собі пояснюючи «чому»!

Ми вміємо якісно страждати!

Страждання – наше все! Цю аскезу ми тягнемо через все життя! Нас радіти не навчили так, як страждати! Ми бережемо свій біль і носимося з ним як з сімейною реліквією, передаючи з покоління в покоління.

Чим крутіше ти страждаєш, тим ти краще за інших! Пишаєшся собою все більше, плекаючи больові точки! Ти впевнена чи впевнений, що ніхто не проходив ці кола пекла і тільки ти, велика мучениця або мученик впораєшся з цим!

Ні фіга! У всіх так! Ти не унікальна в своєму болю, а ти не оригінальний! Це сценарії! Крутизни пшик, бо у 90% таке …

А круто інше. Круто розривати шаблони і писати собі нові сценарії! Ставати режисером бестселера, ніж все життя бути посереднім актором другосортного серіалу!

Хто сказав, що після його відходу ти повинна морально померти ?! Впасти, розбитися, виплакати всі сльози … Хто сказав, що в спортзал потрібно не хотіти і туди важко ходити? Господи, ну не йди якщо важко, пішки почни топати або танцювати в задоволення, більше користі буде! Але ні, потрібно зжерти себе і в почутті провини втопити. Хто сказав, що курити кидати складно? Хто вселив нам це? Маркетологи? Так фіг там, я вже двадцять днів чекаю, після двадцяти років стажу, коли ж мене за сценарієм ковбасити почне, ані, не починає!

В кожній людині заховані тисячі особистих сценаріїв. Короткометражок і серіалів в п’ять сезонів. Ми заручники цього кінематографа! Але свобода починається там, де закінчуються шаблони! Коли переривається непотрібний сценарій і пишеться нова кінострічка! Саме тоді з’являється вибір! Моє життя, мої правила і головне з них – курс на щастя!

АЛЕ ЯКЩО ВИ МОЖЕТЕ ПОЯСНИТИ СОБІ ТА ІНШИМ ЧОМУ ВИ БІДНИЙ, ХВОРИЙ, ОДИНОКИЙ, П’ЮЧИЙ, АБО ТОЙ, ХТО ПАЛИТЬ! ЧОМУ У ВАС ДЕПРЕСІЯ АБО ВИ ТОВСТА … Я ВАС ЗАСПОКОЮ! ВИ ТАКИМИ І ЗАЛИШИТЕСЯ. НА-ЗАВ-ЖДИ!

Чому? Та тому що нова роль вам не потрібна, ви цю, з усіма “пояснювальками” напам’ять знаєте.