Віра творить дива

Що потрібно, щоб ти вийшла з підвалу і розправила крила? Не злетіти в дитинстві зі сходинок впевненості і любові до себе! Почути в момент становлення від батьків – що ти краща, що зможеш і впораєшся ! Замість невдаха, дай сюди і у тебе не вийде – ми в тебе віримо! Щоб зародити цю віру, щоб укоренити це зерно, яке буде процвітати все життя.
Віра в себе – це ключ, який відкриє всі двері! Але як же часом важко його знайти, тому що в лісі дуб, на дубі скриня, в скрині заєць, в зайці яйце, і тільки в ньому цей ключ, але ти не знаєш, де цей бісів ліс, і у тебе немає карти, а користуватися компасом , як сказав тато, ти не вмієш, і на бджіл у тебе алергія, весь час повторювала мама, і, можливо ти б і вирушила у похід, але там темно, холодно і страшно. А твою впевненість розчинили в дитинстві… І ось так проходить життя, а ти все не наважуєшся знайти цю віру, і з нею своє щастя, і ставиш собі питання, там, в кінці свого нещасного життя, ЩО це було і чому так!
А ті щасливі, які були спритнішими і не боялися темряви, з географії мали п’ятірку, а в руках мали компас, який туди впевнено всунув тато зі словами «у тебе все вийде», тебе не розуміють, тому що у них інакше! Тому що у них є віра, така величезна віра, а з нею все по-іншому!
Але все-таки… Віра в себе чи випадок?

Ілюстрація до тексту: картина «Троянда в’ється», авторка Корнієнко Оксана