ЩОБ ЖИТИ – РОЗТЯГУЙТЕ ЖИТТЄВИЙ НЕРВ

Отримуючи якісні умовні рефлекси, здобувайте й накопичуйте досвід, використовуючи все собі на благо. Хтось скаже – пощастило? Можливо. Я маю звірине чуття щодо успішних рішень, вибір партнерів, розрізнення реакцій свого тіла. У мене є знаряддя: логічний батіг та інтуїтивний пояс. Так і не змогла підпустити до себе самців, що аж дзвенять пустотою. А ось чоловіків своїх пам’ятаю. Так-так, ясновельможні панове, попрацювали ви, здобувши пошану. Поважаю і ціную вашу старанність. Ви виліплювали мене, скульптори. У вас вишуканий смак. Я живу у своєму дикому світі – у світі інтелектуальних, хижих, жвавих, фізично сильних, яскравих переможців і професіоналів. Чи можна їх замінити ? Навряд чи. Тих, що запам´ятовуються. Незручних для багатьох і о…но комфортних для своєї зграї… Зграї людей, у яких зуби ростуть у два ряди. І усі вижили, якщо не з першої спроби, так з другої. Хто «не витягує» – більше нема поруч. Ми поважаємо Особистості один одного. Ми не залишаємося поруч занадто довго. Обидвоє опікуємося своїм життям. Зустрічаємося, не втрачаючи здібності радіти зростанню і успіхам один одного. Ми пізнаємося в радості. У мене є чоловік… дуже ресурсний. Той, що реалізував себе, розумний, секс з ним – неймовірний, оргазми – феєрверк. Щедрий та турботливий. Статусний. Золотий фонд своєї зграї. Чудовий стратег та аналітик. А буває, коли смачна вечеря,- кілька крапель віски чи рому – і… з холодного та залізного стає теплим… і таким муркотливим… І мій мозок, що постійно працює з ним, – тіло, що відгукується. Я колись видобувала досвід… і знайшла Нафту… Качаю її, а вона фонтанує. І того родовища вистачить мені і на це життя і на інше. Я вмію качати і підіймати . Думаєте я про член? Ви як діти. Я вмію качати і підіймати його Енергію. І з неї якраз і шаткується зелена та хрумка «капуста».
Мій девіз: Нехай мислення буде вище вищих цілей.

Ілюстрація до тексту: фото Ельвіра Дутова.