WP_Post Object ( [ID] => 1230 [post_author] => 1 [post_date] => 2019-08-02 17:08:19 [post_date_gmt] => 2019-08-02 14:08:19 [post_content] => [post_title] => Савицька Василиса [post_excerpt] => [post_status] => publish [comment_status] => closed [ping_status] => closed [post_password] => [post_name] => savicka-vasilisa [to_ping] => [pinged] => [post_modified] => 2019-08-23 16:06:44 [post_modified_gmt] => 2019-08-23 13:06:44 [post_content_filtered] => [post_parent] => 157 [guid] => https://ww.ua/?post_type=authors&p=1230 [menu_order] => 13 [post_type] => authors [post_mime_type] => [comment_count] => 0 [filter] => raw )
Життя просте, головне його не ускладнювати
Якщо розібратися, проблем не існує. Є тільки ситуації і наша реакція на них.
Спочатку слово «проблема» мало інше значення – «завдання», але з плином часу змінилося не тільки його значення, а й сприйняття.
Для початку, на будь-яку ситуацію, яка не влаштовує нас, можна зреагувати або НЕ зреагувати. Завжди є вибір, і він за нами! Велика частина того, що відбувається, не варто нашої реакції, але ми звикли реагувати. Завжди! Нас цьому навчила мама, бабуся і сусідка з третьої квартири.
Потрібно бути незадоволеним відпочинком, куди ти приїхав, тіткою, яка живе по сусідству, квартирою, яка дісталося від бабусі, країною, в якій народили тебе батьки, чоловіком або дружиною, які дісталися всупереч волі. А також – роботою, погодою, транспортом, місячним затемненням і пролітаючим невчасно метеоритом.
Як часто замість того, щоб вивудити гідність з того, що відбувається, ми заплутуємося в недоліках, занурюючись в них, грузнучи і захлинаючись. Здавалося, складно жити в режимі, коли все погано, але багатьох це несвідомо влаштовує. Мінуси кидаються в очі самі, плюси потрібно шукати. Якого дідька напружуватися, якщо можна чалапати за звичним маршрутом. У всіх же так! Ось тільки якщо б у всіх, я смиренно схилила голову і пішла в себе, але! є в наших рядах ті одиниці пофігістів. Адже священний «пофіг» ще ніхто не відміняв. І це не божевільні і не фанатичні оптимісти. Це звичайні люди, які вміють не зациклюватися на проблемах, які навчилися не помічати їх, пропускати, обходити боком, забивати або випльовувати, не розжовуючи.
Філософське ставлення до життя, – це можливість поліпшити свій шлях. Навіщо створювати шум, намотувати на кулак повітря, вихлюпувати слину, якщо можна посміхнутися, не помітити і спокійно проплисти ситуацію, отримавши з неї плюси і, звичайно ж, висновки.
Ось тільки багатьом так не цікаво, нудно і блідо. Роздути драму, створити конфлікт, поскаржитися на життя, людей, себе, викликати співчуття або роздратування з боку, неважливо, головне рух створити, і ось тоді, можливо, розслабитися до наступного пункту, за який можна зачепитися. Гра під назвою «життя – біль» або «як мені не щастить»! Такі люди завжди знайдуть чим бути незадоволеними, тому що інакше жити не вміють, а пофігістів не розуміють і відверто вважають ідіотами.
– Це ж безсоромність не реагувати на проблеми і перебувати в спокої! – кричать вони вголос або про себе.
Звичайно безсоромність, коли всі борсаються в лайні, а ти на хмарах в дзен.
Але моя улюблена фраза, яку я ношу в кишені, блокноті, голові, звучить так – можеш змінити ситуацію, розслабся, ти можеш це зробити. Не можеш змінити ситуацію, розслабся, ти не можеш зробити це! Усе! Підсумок один – розслабся! Більше можна не ганяти повітря і не викочувати букви, адже в цих декількох реченнях захований скажений сенс, який охоплює все наше існування!
Тому видихни, посміхнися і розслабся! Тому що більша частина проблем у твоєму житті зовсім не проблеми, а всього лише ситуації, і твоя звична реакція на них.
Ілюстрація до тексту: картина «Шаянський килимок», авторка Корнієнко Оксана